Мова у Харкові.
Вчора. Центр міста. Супермаркет. На касі. Пані-касирка розраховує мене, і бачить що більше нікого немає. Проте на сусідній касі людей у черзі повно.
Гучно каже: - Шановні покупці, проходьте на вільну касу, не створюйте чергу!.
Охоронець, що стоїть поруч дивиться на це і намагається обіграти:
- Да ані тєбя нє панімают!
- Все вони добре розуміють, - відповідає жіночка.
В цей момент на касу підходять дві дівчини зі словами “Дякуємо, що покликали. Доброго вечора!”
***
Інша ситуація.
Сьогодні. На районі. Звичайний кіоск. Пані-касирка чистісінькою українською обслуговує усіх у черзі. Коли доходить черга до мене, спілкуємося українською і наприкінці додає:
- Ой, як приємно спілкуватися з людьми українською! Дякую Вам і гарного дня!. “
- Дякую Вам, це дуже навзаєм!, - відповідаю і виходжу з покупками.
Це просто дві ситуації з харківського сьогодення. Просто дві ситуації