Без категорії

Одеса. Вирішили ми сьогодні з родичами погуляти на вулиці. Пішли ми у парк. Вибрали тихе місце на травичці і…почали згадувати найприємніші моменти. Пили каву, сміялися…І раптом, із сутінків, як маленькі примари, до мене підійшли двоє дітей

Могла б написати завтра, але будуть не ті емоції… 

Вирішили ми сьогодні з родичами погуляти на вулиці… по вечірній Одесі. 

Відпочиваючі відїзджають, місто охопила легка прохолода, саме час підбити літні підсумки… Пішли ми у парк… Вибрали тихе місце на травичці і…. почали згадувати найприємніші моменти… пили каву, сміялися… І раптом, із сутінків, як маленькі примари, до мене підійшли двоє дітей, хлопчик, років п‘яти, вів за ручку сестричку, їй не більше рочку. 

Хлопчик підійшов і запитав:

– А ви теж говорите українською мовою?..

 У мене по тілу пройшов мороз…. маленькі дітки пішли на голос мови… 

Звісно, я відправила їх до батьків, але собі сказала, скільки я буду жити, я буду розмовляти тільки мовою!!!

Ірина Матвіїва

Вам також має сподобатись...